В нашому мінливому світі люди відчувають себе захищено і впевнено лише тоді, коли мають опору, свій острівець безпеки. Так, хіміки мають опору у вигляді таблиці Менделєєва, математики – в таблиці множення і т.п. Відсутність або втрата опори дезорієнтує. Достатньо було, наприклад, Лобачевському заявити, що паралельні прямі – перетинаються… Тому більшість людей намагаються зачепитись хоча б за щось, і це нормальна безумовна реакція. Інша справа, що вони часто знаходять хибні опори, міражі, чим часто користаються нечисті на руку ділки…

Рис.1

В світі аудіо відносним є все. Тому тут люди дуже часто шукають опору і порятунок у вимірюваннях, хоча в більшості випадків сухі характеристики мало що говорять нам про суб’єктивне сприйняття звучання. Більше того, в поганих руках вони можуть збивати з пантелику, що найчастіше якраз і трапляється.

Сліпа віра у вимірювання інколи набуває гротескних форм. Наприклад, коли власник майбутньої студії вказує її проектувальнику, що, як і в якій послідовності робити, яким чином і коли проводити вимірювання і яких результатів поетапно при цьому добиватись. Виникає абсурдна ситуація, адже такими вимогами перекреслюється манера роботи проектувальника, яка не раз допомагала йому досягати тих результатів, завдяки яким його і запросили! Нікому ж не спадає на думку вимагати, наприклад, від скрипаля змінити манеру виконання і грати на скрипці струнами вниз!

Пріоритет сухих показників аналізаторів над досвідом та інтуіцією спеціаліста – поганий фундамент для початку співробітництва. Один наш замовник на проектування невеликого концертного залу, який би можна було використовувати для запису, ніби мантру, повторював: «Час реверберації RT60 має бути 1,3 с». Це була його «точка опори». Як не намагались йому донести, що це ні про що не говорить взагалі, «мантра» повторювалась знову і знову. Спробуємо розібратись, і через призму студійної практики побіжно згадаємо про вимірювання амплітудно-частотних, часових характеристик та часу реверберації (загасання). Почнемо з кінця.

Рис.2

RT60 – це час, потрібний для загасання звукової хвилі в приміщенні до одної мільйонної частини від своєї первісної потужності, тобто на 60 дБ. На Рис.1 продемонстровано реальний час реверберації двох залів. Тут час реверберації показаний відносно частоти, і ці криві дають певну уяву про «частотні характеристики»цих залів. Не дивно, що звучання в залі (а) суб’єктивно сприймається як більш тепле та насичене. В той же час звучання тут менш виразне, ніж в залі (b), оскільки в першому випадку час реверберації на нижчих частотах є набагато більшим; це робить бас більш збагаченим, але приховує слабкі поодинокі високочастотні нюанси. Все це добре, але такі графіки говорять лише про те, що відбувається на рівні -60 дБ, хоча куди цікавіше знати, що відбувається під час цього загасання, і тоді наша уява про суб’єктивну якість звуку, яка опирається лише на графіки з даних стандартного критерія RT60, виявиться хибною.

Тому придумали інші способи подання загасання реверберації – наприклад, метод побудови функції залежності енергії / реверберації від часу. Одним з варіантів такого подання є графік Шрьодера. На Рис.2 показані графіки, більш характерні для студійних приміщень. На Рис.3 – кілька реальних ревербераційних характеристик різних кімнат з практично однаковим значенням RT60, але очевидно, що суцільна крива містить менше енергії при загасанні, ніж інші криві. В приміщенні зі швидшим початковим спадом буде створюватись менше реверберації, яка могла б маскувати звукові нюанси. З іншого боку, решта приміщень мають насиченіше звучання. Тому в багатьох випадках саме більш ранній час загасання, необхідний звуку для загасання на 10 дБ, більше говорить про акустику приміщення, ніж величина RT60, хоча і далеко не все.

Рис.3

Ще одна методика – час раннього загасання (EDT – early decay time) – це теж час, необхідний для спаду на 60 дБ, але він є результатом екстраполяції (подовження) прямої лінії між відмітками -5 дБ та -15 дБ (див. Рис.4). Якщо результат виявиться більшим за фактичний RT60, то це означатиме, що раннє загасання відбувається дещо повільніше за середнє значення, і навпаки. Подібні вимірювання інколи ще називають RT10, навіть якщо результат відповідає часу загасання звуку до рівня -60 дБ. Вимірювання відбуваються зазвичай в октавних смугах.

Рис.4

Основний недолік попередніх методик в тому, що в невеликих студійних приміщеннях виникнення необхідного для формування реверберації справжнього дифузного поля неможливе. Але енергія мод, відбиттів та дифузна енергія продовжують впливати на загальний характер звуку, і вимірювання все більше переносяться в часовий домен. На Рис.5 – графік залежності енергії від часу (energy / time curve - ETC), в якому окремі домінуючі відбиття виглядають немов сплески, що здіймаються над загальною кривою. На цих графіках також показаний рівень відносно часу, так що можна вирахувати необхідну відстань, а вже після цього визначатись з проблемними відбиттями і варіантами їхнього знешкодження.

На Рис.6 показана імпульсна характеристика кімнати – простий графік залежності звукового тиску від часу. При більш уважному розгляді можна побачити, що цей графік несиметричний відносно горизонтальної осі, а сама ця вісь багато разів перетинається, і в точках перетину рівень звукового тиску відповідно дорівнює нулю.

Якщо прислухатись до загасання звуку в кімнаті, то з’ясується, що насправді енергія не загасає між її переміжними сплесками, розділеними «нульовими» точками; вона присутня в кімнаті постійно. З цієї причини імпульсні коливання необхідно інтегрувати воєдино, адже імпульсна характеристика показує лише залежність звукового тиску від часу, а в дійсності акустична енергія постійно змінюється між компонентами тиску і швидкості, як це відбувається з перетіканням енергії у випадку з маятником. На допомогу тут приходять математичні формули та усереднення. Це все досить складно і довго, щоб на цьому зупинятись в рамках цієї статті.

Рис.5

Дуже зручними є тривимірні графіки загасання (Рис.7), оскільки один-єдиний графік дає змогу миттєво оцінити залежність часу реверберації від частоти, швидкість загасання на різній гучності і на різних частотах, а також дає можливість не тільки побачити дискретні відбиття, але й визначити домінуючі діапазони частот. Вони в змозі показати окремі резонанси, домінування окремих частотних смуг, що властиво для будь-яких відбиттів. На жаль, всі вищенаведені методики нічого не говорить про ефекти дифузії та дифракції. Нам все ще майже нічого не відомо про ефекти спрямованості, коли якесь «непомітне» відбиття може суб’єктивно «різати» слух набагато більше, ніж безперечно більш гучне відбиття, яке йде в напрямку, який не особливо активно сприймається на слух, та й вимірювальні мікрофони – якими складними вони би не були – далеко не такі чутливі, як наші вуха. Наприклад, вимірювальним мікрофоном можна «знімати» відбиття від підлоги, однак чутливість вух людини до вертикальних відбиттів зазвичай набагато менша, ніж до горизонтальних, хоч їх енергія і може бути однаковою. Тож результати теж будуть різнитись.

Рис.6

Нарешті, виміри АЧХ. В більшості випадків нам люблять демонструвати саме це. Не будемо тут зупинятись на інверсній кривій АЧХ, яку генерує наш мозок; на тому, що в сучасній динамічній музиці набагато більше значення мають часові характеристики, тощо. Відзначимо, що на АЧХ мають великий вплив також ревербераційні «хвости», що містять в собі неоднакове підсилення/послаблення на різних частотах через модальну активність. Аналогічно таким же чином – при відповідній довжині волосся – ми можемо говорити, хвилясте воно чи ні. Але якщо ми говоримо про студійні приміщення з часом загасання менше 200 мс, то чи має це таке значення? Іншими словами, чи можемо ми точно визначити ступінь «хвилястості» волосся різних людей при довжині цього волосся, наприклад, 3-5 мм?

Якщо ми вже зачепили тему вимірювань, то побіжно торкнемось вимірювань коефіцієнтів поглинання різних матеріалів. Тут слід бути вкрай обережними, адже вимірювальні комплекси самі по собі є недостатньо точними, щоб на них можна було повністю покладатись. Традиційний метод полягає в розміщенні хоча б 10 м2матеріалу в ревербераційній камері, що має тривалий час реверберації і практично рівномірний розподіл енергії при дуже низькому рівні поглинання відполірованих до блиску стін. Порожнє приміщення спочатку калібрується, а потім вимірювання повторюються уже з фрагментами звукопоглинального матеріалу, а коефіцієнт поглинання обчислюється в залежності від скорочення часу реверберації. І хоча ця методика використовується тривалий час, вона ненадійна, тому що умови обчислення часу реверберації тут залежать від рівномірності розподілення звукопоглинального матеріалу; задіяними виявляються торці матеріалу, що збільшує загальну площу; на краях листів матеріалу проявить себе ефект дифракції, що теж збільшить виміряний коефіцієнт поглинання. Крім того, невеликі ділянки розподіленого матеріалу не матимуть потрібного ефекта на нижчих частотах, адже їхні розміри будуть занадто малими в порівнянні з довжиною хвилі на цих частотах.

Рис.7

Але чи підтверджуються вищезгадані перестороги практикою?

На Рис.8 можна побачити результати вимірювань коефіцієнту поглинання в 24-х поважних європейських лабораторіях. Розбіжності складають 0,4, і це при шкалі вимірювань від 0 до 1 навряд чи можна вважати нормальним! До того ж вказані виміряні характеристики матеріалів зміняться через умови монтажу і стануть непередбачуваними.

На двох графіках на Рис.9 – час загасання студії дубляжу кінофільмів: перше вимірювання зроблене інженером з Dolby Laboratories, а друге – вченим з ISVR, який є одним з провідних світових центрів дослядження акустики. Перший вимір робився за допомогою двоканального FFT-аналізатора, а другий – спеціалізованим RT-аналізатором. Зауважте, ці вимірювання робили досвідчені професіонали з авторитетних лабораторій. Коментарі зайві.

Рис.8

Як же тоді з’явились розбіжності на Рис.9? Тут пояснення одне: не можна мати 100-відсоткової впевненості у вимірах часу загасання, про що говорять всі авторитетні спеціалісти. Не існує універсальної визнаної методики вимірювання часу загасання на нижчих частотах в приміщеннях з дуже коротким часом загасання. Філіп Дікінсон казав: «Ми можемо виміряти світло від зірки, що розташована в мільйонах кілометрів від нас; ми можемо виміряти час, за який світло проходить десяту частину міліметра; ми можемо виміряти тепловіддачу від свічки на відстані в кілометр з похибкою 3%; проте ми не можемо виміряти звук навіть за жорстких умов лабораторного контролю з точністю більшою, ніж ±26% (±1 дБ в процентному відношенні до потужності)».

В той же час в наші дні кожен аматор має вимірювальну програму і «точно знає», як отримати правильний результат. Багато інтернет-пропозицій з акустичного дизайну засновані на розрахунках, що використовують стандартні показники звукопоглинання та дифузії, без будь-яких поправок на фактичні умови використання. Тому такі пропозиції можна розглядати лише як загальні фрази. Адже не може ж бути такого, щоб аматори тут виявились більш фаховими.

Рис.9

Щоб робити вимірювання і правильно тлумачити їхні результати – а не просто займатись вимірюваннями – необхідно мати великий досвід. Навіть якщо різні виміри продемонстрували ідентичні результати, то і в цьому випадку вони можуть по-різному сприйматись на слух. Не раз також доводилось спостерігати, як різні спеціалісти по-різному трактують результати тих самих вимірювань. Занадто велике покладання на коефіцієнти звукопоглинання та на цифри, що відповідають часу реверберації – розповсюджена помилка серед аматорів. Це не ті речі, яким можна сліпо вірити.

І якщо вже говорити про дотримання певних параметрів при проектуванні та будівництві студій, а особливо контрольних кімнат, то тут набагато (!) важливіше чітко дотримуватись правил і відповідної концепції побудови (Non-Environment, LEDE, тощо), аніж відповідності результатам вимірювань, зроблених по незрозумілій методиці і розтлумачених невідомо ким і невідомо як.

Що можна сказати в підсумку?

Кожна методика вимірювання має свої сильні і слабкі сторони.

Графіки RT60 демонструють співвідношення часу і частоти на рівні -60 дБ, але не показують, що ж відбувається під час цього загасання.

Графіки Шрьодера дають добре уявлення про середню енергію загасання, але їм не вистачає точності в показові деталей.

Графіки ЕТС чітко показують окремі відбиття, але не зовсім добре демонструють криву загасання.

Тривимірні графіки загасання показують залежність рівня від часу та частоти, але вони не дають ніякої інформації про спрямованість ефектів.

Остерігайтесь надмірного покладання на заявлені характеристики звукопоглинальних матеріалів.

Навіть поважні лабораторії не завжди послідовні в своїх висновках.

Показники звукоізоляції та часу реверберації (загасання) при вимірюванні дають значну похибку.

І на завершення, згадалась передмова до однієї з книжок: «Поганий архітектор прикриває свою роботу фасадом, поганий повар – кетчупом, поганий звукоінженер – реверберацією, поганий хірург – землею». Цей перелік можна продовжити, адже набагато легше прикрити студійний «самобуд» цифрами або їхнім тлумаченням, аніж просто спроектувати та зробити хорошу, комфортну, музикальну студію. Студію, працювати в якій – «в кайф».

Хочете віднайти «точку опори» в мінливому студійному світі? Шукайте її не у вимірюваннях, а в досвіді свого проектувальника. Хоча і це не абсолют. )

Popularity: 1% [?]

В інтернеті повно недостовірної інформації з проектування студій, вартості цих робіт (в т.ч. і у нас, і теж недостовірної), а також самих різних думок з цих питань.

Учасників дискусій можна поділити на тих, для кого акустичне проектування не має сенсу (вони далі можуть не читати цей текст), і тих, хто розуміє його необхідність.

Друга група ділиться на дві підгрупи: тих, хто розраховує на свої сили і “мудрість інтернету”, і тих, хто розуміє важливість залучення фахівця.

Переконувати представників першої підгрупи в помилковості їхніх стереотипів марно. Вони мають самі пройти цей шлях. Наприклад, вони щиро вважають, що проектувальник просто робить розрахунки (які можна зробити самому в інтернет-калькуляторах), і не розуміють, що набагато важливішим тут є практичний досвід цієї людини. До речі, ми з авторитетними колегами не раз дослухались інтуїції та “колективного досвіду” – іноді врозріз з розрахунками – і домагалися кращих результатів. Якраз практичний досвід і є те найцінніше, що може дати вам проектувальник (апріорі ми маємо на увазі, що ваш проектувальник – це дійсно профі, а не випадковий ремісник або й того гірше).

Представники другої підгрупи обов’язково зіткнуться з проблемою вибору проектувальника. На що тут звернути увагу?

1. Поцікавтеся, де він цьому навчався, хто його наставники, наскільки він знайомий з світовими тенденціями в проектуванні студій. Скажу відразу, що “досвід” будівництва совкових студій тут лише на шкоду.

2. Подивіться (тобто послухайте) готові роботи: акустику, моніторинг, інше… Не обманюйтесь можливою ​​крутизною студії. Адже в Abbey Road теж не все ідеально…

3. Серйозний проект завжди передбачає обов’язковий авторський супровід до закінчення будівництва. По-іншому ніяк.

Пам’ятайте, що хороший проектувальник зацікавлений у Вашій студії не менше за Вас, адже це його портфоліо. Просто довіртеся і не нав’язуйте йому своїх упереджень і бачення. Ви ж не вимагаєте, наприклад, від скрипаля грати догори дригом?

Будь-який – навіть наймасштабніший проект – реалізується в рамках певних обмежень. Наприклад, приміщення бувають придатні для створення повноцінної студії, з серйозними обмеженнями або й зовсім непридатні. Поважаючий себе проектувальник зобов’язаний попередити замовника про ці обмеження, а в принципових випадках навіть відмовитися від роботи. Якщо ж він згоден зробити контрольну кімнату і тон-зал на площі в 6 кв.м при стелі 2,2 м (а був і такий випадок), то тут, напевно, щось не те. )) Готовність потурати будь-яким примхам замовника – тривожний дзвінок. Адже Ви винаймаєте консультанта, щоб дослухатися його порад, а не задля готовності в усьому з Вами погоджуватися, чи не так?

Про вартість проекту.

Сама по собі цифра не говорить ні про що. При мінімальній вартості ви можете отримати або поганий проект, або під реалізацію за допомогою дорогих “акустичних” матеріалів. І навпаки. Наприклад, ми сповідуємо принцип відмови від “спеціалізованих” матеріалів, що серйозно здешевлює будівництво. Якщо ж передбачається інсталяція топових моніторних систем RA або EML – причому це дійсно топові кастомні моніторні системи, а не “самопал”, який має назву кастомного – то різниця в ціні з їх менш досконалими серійними аналогами перекриває з верхом і вартість проектних робіт, і авторський нагляд, і багато чого іншого.

Так що ситуацію з “вартістю проекту” слід оцінювати комплексно. У будь-якому випадку, якщо вона еквівалентна вартості одного-двох-трьох лампових приладів, це цілком виправдано. Адже від проекту залежить куди як більше.

Кравченко Олександр

Popularity: 2% [?]

Інформацію про топові моніторні системи Electromotive Laboratories, а також Reflexion Arts та інше можна подивитись тут!

Popularity: 6% [?]

31-го січня 2018 року о 17-й годині за київським часом на Facebook-сторінці Sound Consulting (https://www.facebook.com/kravchenkosoundconsulting/) відбудеться вебінар на тему: “Контрольні кімнати. Розвиток концепцій”

Popularity: 8% [?]

Будівництво студійного комплексу в Музичах під Києвом практично завершене. Цей комплекс складається з двох студій.

Перша студія – студія «Б» – була збудована ще у 2009 році. Відпочатку вона задумувалась як домашня звукозаписуюча лабораторія, тобто виключно для внутрішнього використання. Але поки йшло будівництво ідея лабораторії переросла себе. Професійний підхід всіх учасників будівництва, акуратність та увага до деталей призвели до створення студії дуже високого рівня.

Особливо привабливою вона стала для виконавців класичної музики. Приємний дизайн, чудова атмосфера, відмінна акустика, виготовлений на замовлення рояль Steinway&Sons, найкращі мікрофони, продумана комутація, перфектні конвертери, прекрасний мікшер і система запису, неперевершені умови моніторингу і т.п. – це все складові успіху цієї студії. А додайте ще до цього можливість комфортного проживання та відпочинку, мальовничу природу, рибальство, ліс, чисте повітря, і вже не буде здаватись дивним, що навіть за відсутності реклами інформація про цю студію розлетілась далеко за межі України. А записані на цій студії компакт-диски провідних європейських виконавців – наочне підтвердження цьому. Що ж, в певному сенсі ця студія задала нові, більш високі стандарти.

З відомих всім причин будівництво студії «А» затрималась на кілька років. Але навіть незважаючи на всі труднощі, вдалось зберегти основною ідеєю цієї студії. За своїми технічними характеристиками – і особливо за умовами моніторингу – студія «А» мала стати ще більш досконалою, ніж студія «Б», тим більше що параметри приміщення надавати нам таку можливість. Крім того, ця студія була пов’язана спільною комутацією з концертним залом, що знаходився на два поверхи вище. Це надавало можливість запису живих концертів класичної музики.

Студія «А» більше призначалася для комерційного використання, ніж студія «Б», то ж звукоізоляції студії «А» приділялась набагато більша увага. Деякі наші пропозиції та рішення щодо звукоізоляції під час будівництва не викликали захоплення у прорабів, через що час від часу в нас виникали суперечки. Це й не дивно, адже їм часто доводилось робити таке, чого вони раніше не робили. В деяких питаннях ми, звичайно, йшли їм назустріч, але ми не могли дозволити собі цього у принципових питаннях. Врешті-решт звукоізоляція та її рівень здивували всіх, в тому числі і нас самих. І досі важко повірити, що при відтворенні в контрольній кімнаті рок-музики на рівні 110-115 дБ, в спальні, що знаходиться якраз над нею, ніхто навіть не здогадувався, що музика звучить де-небудь взагалі.

Окрема розмова про систему клімат-контролю. Ця система мала забезпечити абсолютну  безшумність, що давало б змогу записувати музичні колективи – в тому числі і досить великі – при увімкненній вентиляції. Крім того, система мала забезпечити максимальний контроль вологості приміщення та мінімальні відхилення температури в межах 0,2 градуса. Підбір обладнання, великий діаметр повітропроводів, проектування та використання камер статичного тиску дозволило вирішити і цю проблему. Студія «А» стала першою студією в Україні, де використовуються монітори зі збільшеним внутрішнім об’ємом, що дозволило підняти рівень акустичного випромінювання і знизити нижню межу частотного діапазону практично до межі слухового сприйняття людини. В даний час йдуть роботи по встановленню обладнання в студію, але вже зараз можна впевнено і відповідально заявити: по об’єктивним характеристикам контрольна кімната цієї студії не має собі рівних в Україні, і не тільки в ній. В портфоліо ви можете подивитись фотографії завершення будівництва, а саме інсталяцію і налаштування моніторної системи.

Popularity: 10% [?]

Розпочалось будівництво студії в Музичах.

Це вже друга студія цього студійного комплексу.

Перша студія була побудована біля семи років тому, і зарекомендувала себе дуже добре.

Свідченням цього є записані тут компакт-диски провідних класичних музикантів Європи.

Друга студія буде дещо більшою (особливо контрольна кімната). Вона буде працювати як один комплекс з майбутнім концертним залом.

Окрім того, нова студія є набагато складнішою в технологічному плані. Очікується, що в ній будуть створені всі умови для безкомпромісного довершеного моніторингу.

Звіт про будівництво цієї студії буде згодом, коли воно закінчиться. Спостерігати за будівництвом можна вже зараз на нашій Facebook-сторінці.

Sound Consulting

Popularity: 13% [?]

План студіїЦя творча лабораторія могла і не відбутися. Параметри приміщення не відповідали навіть мінімальним студійним вимогам, тому мови про будівництво повноцінної студії (або хоча б project-студії) не було. У подібних випадках вкладення грошей не є таким ефективним, як це буває при будівництві студії в пристосованому приміщенні.

Подібних звернень у нас було чимало, і у мене немає відповіді, чому саме в цьому випадку ми погодилися на експеримент.

Перебіг будівництва був нерівномірним і досить складним. Частково це було пов’язано з рівнем кваліфікації робітників. Часто доводилося вдаватися до нестандартних рішень. Власне кажучи, будівництво не закінчилось і досі. До кінця року планують в основному завершити оздоблювальні роботи, а остаточно все має бути готовим до весни.

Проте, тут вже кипить робота, є перші відгуки.

“… Кожен день мені вдавалося приділити парочку годин і оцінити результати нашої роботи. Вони, я Вам повинен сказати, перевершили всі мої очікування. У мене з’явилася повноцінна студія в підвалі і ні висота стелі, ні мала площа жодним чином не затьмарять цей факт. Звичайно, часом щоб зайти і вийти доводиться всім вставати, але це невелика плата за можливість насолоджуватися студійними можливостями. Мої компліменти на Вашу адресу нескінченні! Ви просто чудово впоралися зі своїм завданням. Я дуже сильно Вам вдячний. Мені навіть страшно подумати, що б я побудував без Вашої допомоги. ))”

“… Найголовніша моя мрія збулася. Барабани звучать краще ніж на будь-якій репбазі, на яких доводилося бувати. Сухо і чітко. Я просто в захваті!”

Я припускаю, що після прочитання цього повідомлення нам будуть дзвонити люди і – посилаючись на нього – звертатися до нас за проектуванням своїх студій в таких же невідповідних приміщеннях. Однак я впевнений, що, незважаючи на теплі слова і захоплені відгуки, багато з них з часом – в тому числі і наш замовник – почнуть відчувати межі дозволеного, і їм захочеться більшого! І не виключено, що в майбутньому все-таки з’явиться запит на будівництво студії з кращими параметрами.

Тут не може бути однозначного висновку. З одного боку, цю ситуацію можна розглядати як не зовсім ефективну трату грошей, коли краще було б рік-два-три почекати і зібратися з силами на більш серйозний проект. Але є ризик, що така затримка в часі в деяких випадках може привести до зупинки в творчому зростанні. З іншого боку, у вас з’являється досить непогана творча лабораторія, яка на ближчі декілька років буде переважно задовольняти ваші вимоги, а можливо і стане трампліном для стрибка на більш високий творчий рівень… Хтозна!

Але одне я знаю точно: умови моніторингу в будь-якому випадку будуть кращими, ніж вони були “до того”. :-)

Popularity: 13% [?]

Дехто думає, що це наша спеціалізація і у нас серійне виробництво. Це не так. Наша спеціалізація – в назві: Sound Consulting. Серійного виробництва немає, тому що ми впевнені, що в кожному конкретному випадку потрібно звертати увагу на побажання замовника, акустичне середовище, конкретний сетап обладнання, тощо. Врешті-решт, ми ж теж хочемо кайфувати і від процесу, і від результату. )

Тому всі наші моделі – разові, індивідуальні. Це недешево, але воно того варте.

На цьому відео можна подивитися процес складання одного зі столів (хоча моделі можуть бути й іншими, абсолютно несхожими). Це той випадок, коли був виконаний повний цикл: від проектування до збирання і настройки.

Але можуть бути варіанти. Адже практично в кожному місті є фірми, що спеціалізуються на порізці ДСП і кромкуванні (наприклад, тут). Вони можуть зробити це за нашими кресленнями, а ви все потім зможете зібрати самі. У нас вже були випадки, коли замовники поступали саме таким чином (адже це були телестудії з зарубіжжя), і проблем не виникало.

Можна замовити також порізку/кромкування/сверловку в Києві і організувати доставку, наприклад, “Новою поштою”. Вибір за Вами.

Sound Consulting

Popularity: 19% [?]

Навесні 2015 року мене запросили на одну зустріч в Києві, темою якої, як виявилося, було створення меблів для студійного використання. Так як замовники серйозно займалися створенням електронної музики, то з часом у них зібралася велика кількість приладів – синтезаторів, drum-машин, рекових звукових модулів, MIDI-клавіатур – які хаотично займали весь об’єм приміщення. Зрештою, терпець мабуть увірвався, і вони вирішили все систематизувати та впорядкувати, а іншими словами – створити зручне і ергономічне робоче місце для творчості.

Я був щиро здивований темою запрошення, адже мене завжди запрошують, коли йдеться про будівництво студій, а питання студійних меблів вже піднімається потім або не піднімається зовсім. Як виявилося, замовники не знали мене в якості проектувальника студій, проте їх це зацікавило, і ідея почала розростатися.

Проте все виявилося не так радісно. Параметри приміщення не дозволяли зробити в ньому повноцінну студію (висота стелі була всього лише 287см), та й студією її було б складно назвати, тому що мова йшла про створення тільки контрольної кімнати.

Тоді задача була сформульована по-іншому: “витягнути” з існуючого приміщення все можливе. Так як в приміщенні був діючий офіс, то його детальне вивчення (з демонтажем стелі та ін.) було неможливим, тому деякі речі довелося приймати на віру.

Через півтора місяці проект був готовий. Я припускав виникнення деяких “несподіванок” після демонтажу, тому дещо підстрахувався там, де йшлося про звукоізоляцію. Виявилося що не дарма. Замість цегляних простінків нас чекали пустотілі простінки з гіпсокартону, а стеля була не бетонною, а дерев’яною, причому в деяких місцях стан дерева було жахливим. Якби я знав це раніше, навряд чи би взявся за цю роботу, адже з погляду звукоізоляції це було не приміщення, а каркас. Наприклад, коли поверхом вище працював пилосос, то було враження, що він прив’язаний до твоєї голові. Але відступати було пізно. Довелося коригувати проект, приймати рішення по ходу будівництва і вирішувати загальнобудівельні питання, пов’язані зі зміцненням стелі. Паралельно з цим проводилися роботи з проектування і виготовлення стола (див.відео). Потім виникли ще питання – з проектуванням та виготовленням комутації …

За часом будівництво цієї студії дещо затяглося, адже її будував всього лише один робітник, та й з фінансуванням іноді виникали проблеми. Але результат нас усіх приємно здивував. Мешканці зверху навіть не здогадуються, що під ними знаходиться такий неспокійний сусід, як студія звукозапису.

Припускаю питання: мовляв, як же так, Ви ж стверджуєте, що в студіях стеля не може бути нижче трьох метрів і т.п. По-перше, якщо в студії використовуються потужні повнодіапазонні монітори дальнього поля з щільним “низом”, то для повноцінної ізоляції навіть чотириметрових стель може виявитися замало. У нашому випадку використовувалися монітори Quested S8R, що не віщувало біди. По-друге, в студіях найгучнішими виявляються барабани і гітарні комбісистеми, а тут намірів їх використовувати нема, та й мікшувати на підвищених рівнях звукового тиску – теж. По-третє, завдання було “витягнути” з приміщення можливий максимум, і з нею ми впоралися більш ніж успішно.

“Вишенькою на тістечку” стала установка студійного столу, на що пішло всього лише три-чотири години. Зізнаюся, що зі встановленим обладнанням стіл дійсно вражає, зовсім не те що на фотографії!

В принципі, зі столу в цій історії все і починалося! )

А для нас це – в чомусь новий досвід і, як завжди, задоволення від виконаної роботи.

Кравченко Олександр

Popularity: 20% [?]

Дорогі друзі!
В травні у нас виникла ідея видати книжку Ф.Ньюелла Recording Studio Design, причому спробувати це зробити до наступного семінару Спілки Звукорежисерів України у травні 2016 року. Зважаючи на об’єм книжки (26 глав, 830 сторінок та сотні рисунків та фото) ми можемо вчасно впоратись тільки в тому випадку, якщо максимум до кінця року ми закінчимо з її перекладом. Після цього буде робота над рисунками, перевірка перекладу, технічне редагування, створення алфавітного показчика, верстка, літературне редагування, дизайн, коректура, виготовлення плівок, друк і т.д., тобто дуже багато роботи, яку технологічно можна робити лише послідовно (а не одночасно), і яку бажано робити комусь одному: в даному випадку, мені.
Проте переклад книжки можна робити одночасно з різних кінців (кожному перекладачу – по кілька глав). В цьому і є суть мого звернення: я звертаюсь до всіх, хто бажає допомогти, товаришує з англійською, хто займає активну життєву позицію, кому небайдужий як особистий професійний рівень, так і професійний рівень колег. Якщо ми швидко сформуємо команду – ми зможемо.
Чому я піднімаю це питання саме зараз? По-перше, саме зараз ми можемо сподіватись на щиру підтримку автора. По-друге, це не просто книжка “одна з”. Це – провідник, підручник. Я виділяю її з проміж усіх інших прочитаних мною – за простотою викладення, за логікою, всеоб’ємністю, послідовністю. І я впевнений, що у кожного – кожного! – хто є хоч якось дотичним до роботи зі звуком, ця книжка має бути на столі, якою б не була її вартість. Побіжно це підтверджується і кількістю її перевидань в світі, і авторитетом тих учбових закладів, де вона є підручником.
Але без Вашої допомоги видання затягнеться на роки.
То як?
Кравченко Олександр, vita46@gmail.com

Popularity: 20% [?]